Чому гепатити B і С, ВІЛ і туберкульоз можуть підвищувати ризик суїцидальної поведінки та як цьому зарадити

У людей, які хворіють на вірусний гепатит B або C, туберкульоз (ТБ) чи живуть з ВІЛ, нерідко розвиваються психоемоційні розлади, істотно підвищуючи ризик суїцидальної поведінки. Причини криються як у стигмі, що супроводжує ці соціально значущі хвороб, так і в тому, як впливають на організм самі віруси або певні методи лікування.

Чому так відбувається та що з цим робити — розповідаємо далі.

Стигматизація є одним із ключових чинників, що негативно впливає на стан психічного здоров’я у людей із гепатитами B і C, туберкульозом чи ВІЛ-інфекцією. Вона може проявлятися у дискримінації на робочому місці, напружених сімейних стосунках та соціальній ізоляції. У поєднанні з кількамісячним, а іноді й пожиттєвим лікуванням, постійним занепокоєнням щодо власного здоров’я тощо це створює ґрунт для відчуття безнадії та втрати сенсу життя — ключових психологічних механізмів, що підвищують ризик суїцидальної поведінки.

ВІЛ-інфекція має особливий психосоціальний тягар, оскільки для багатьох людей діагноз асоціюється зі «смертним вироком». Насправді ж сучасна антиретровірусна терапія дозволяє жити повноцінним і тривалим життям. Водночас дослідження свідчать, що депресія серед людей з ВІЛ зустрічається у два-чотири рази частіше, ніж серед загального населення. Це безпосередньо підвищує суїцидальний ризик.

Згідно з дослідженнями, до 50% пацієнтів з вірусним гепатитом С можуть відчувати зниження когнітивних функцій та розлади психіки, як-от депресія. Також дослідження демонструють підвищену вразливість до тривожності та депресивних симптомів серед людей з гепатитом B. Це, зокрема, пов’язано із прямим біологічним впливом вірусів на нервову систему. Внаслідок цього у деяких хворих можуть виникати суїцидальні думки.

Не менш тривожною є ситуація із туберкульозом, особливо з лікарсько-стійкими формами, коли збудник ТБ стійкий до протитуберкульозних препаратів. Декількамісячне лікування, щоденний прийом ліків, зокрема тих, що можуть викликати розлади психіки та поведінки, стигматизація тощо підвищують рівень стресу. За даними дослідження ЦГЗ, 54% людей, які хворіють на ТБ, мали ознаки зростаючого стресу. Тому, відповідно до Стандартів медичної допомоги «Туберкульоз» для людей, які хворіють на ТБ, проводиться оцінка наявності депресивних розладів із використанням етапного анкетування. Окрім того, для людей, які цього потребують, надаються послуги медико-психосоціального супроводу.

Отже, зв’язок між цими соціально значущими хворобами та суїцидальною поведінкою має багатокомпонентну природу: біологічний рівень — це вплив запалень і ліків на нервову систему, психологічний — депресія, тривога й ізоляція, а соціальний — стигма та дискримінація.

Як підтримати психічне здоров’я

Звертайте увагу на свій емоційний стан. Якщо відчуваєте тривогу, пригніченість, безнадію тощо — ви можете цьому зарадити. Поговоріть із близькими про свої переживання — підтримка друзів і родини справді допомагає.

Якщо відчуваєте, що вам складно впоратися самостійно, зверніться до спеціалістів — психолога, психотерапевта або сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою Всесвітньої організації охорони здоров’я mhGAP. Знайти фахівця, що надає безоплатну меддопомогу за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога», можна за посиланням.

Якщо вам потрібна невідкладна психологічна допомога, телефонуйте: