Моніторинг за споживанням антимікробних препаратів: відповіді на поширені питання
Антибіотикорезистентність давно стала пріоритетною проблемою ВООЗ. Загострює її нераціональне споживання антибіотиків. Аби розв’язувати проблему на рівні закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, в Україні була розроблена Інструкція з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України 03 серпня 2021 року № 1614 (далі — Інструкція).
Згідно з Інструкцією у всіх лікарнях, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, має бути впроваджено моніторинг споживання антимікробних препаратів. З метою спрощення роботи зі збору даних запропонована автоматизована Excel форма, розроблена на основі додатку 8 Інструкції.
Відповідаємо на найбільш поширені запитання
Як часто та за який період потрібно подавати дані щодо споживання антимікробних препаратів?
Моніторинг споживання АМП в закладі охорони здоров’я, що надає стаціонарну допомогу (ЗОЗ) проводиться протягом повного календарного року (з 1 січня по 31 грудня) кожного року. Дані, зібрані за рік, подаються ЗОЗ до ОЦКПХ відповідної адміністративно-територіальної одиниці до 1 березня наступного року за звітним.
ОЦКПХ зводить дані від всіх ЗОЗ відповідної адміністративно-територіальної одиниці (рахує середнє значення загального споживання АМП) й подає данні до 1 квітня до ДУ «ЦГЗ МОЗ України».
Які ЗОЗ або їхні структурні підрозділи мають збирати і подавати дані щодо споживання антимікробних препаратів?
Збирати дані щодо споживання мають усі ЗОЗ, усіх форм власності та незалежно від їх відомчого підпорядкування. В кожному ЗОЗ збір даних має здійснюватися у всіх структурних підрозділах, що надають стаціонарну медичну допомогу (не залежно від того, з якою частотою у підрозділі застосовуються антимікробні препарати).
Хто відповідальний за аналіз даних на рівні регіону?
Відділи інфекційного контролю обласних ЦКПХ відповідно до адміністративно-територіальної належності організовують збір даних від всіх ЗОЗ, зведення та передавання узагальнених даних до ДУ «ЦГЗ МОЗ України».
Хто відповідальний за збір даних в ЗОЗ, якщо не створений відділ з інфекційного контролю або відсутній фармацевт?
В ЗОЗ створюється та укомплектовується відділ з інфекційного контрою (ВІК) відповідно до Положення про відділ з інфекційного контролю (наказ МОЗ України № 1614).
Фармацевт ВІК відповідальний за організацію моніторингу за споживанням АМП на рівні ЗОЗ та узагальнення даних, отриманих від всіх структурних підрозділів. До укомплектування ВІК фармацевтом клінічним, в закладі має бути визначена особа, відповідальна за моніторинг споживання антимікробних препаратів.
Безпосередній збір даних в ЗОЗ на рівні структурного підрозділу здійснює лікар визначений відповідальним за моніторинг споживання антимікробних препаратів керівником відповідного структурного підрозділу.
Потрібно враховувати лише антимікробні препарати закуплені лікарнею чи усі антимікробні препарати, які отримують пацієнти?
Враховуються усі антимікробні препарати, з переліку визначених для моніторингу, спожиті пацієнтами у структурних підрозділах ЗОЗ. Джерело отримання препарату не має значення (закуплені ЗОЗ, передані в якості гуманітарної допомоги, куплені пацієнтом тощо). Дані збираються з листів лікарських призначень (паперових або електронних носіїв).
Як рахувати DDD для дитячих відділень?
Показник DDD (Defined daily dose) «встановлена добова доза» є ключовим стандартом порівняння даних про споживання лікарських засобів (ЛЗ) з різних країн і характеризує середню підтримувальну доза ЛЗ, що застосовується за основним показанням у дорослих пацієнтів. DDD є формальною одиницею виміру споживання ЛЗ та розраховується для пацієнта з масою тіла 70 кг і не завжди збігається з добовою дозою препарату, що рекомендується для призначення у довідковій літературі. Показник дозволяє виразити споживання будь-якого ЛЗ в уніфікованій міжнародній одиниці з урахуванням терапевтичного призначення (АТС-коду). Показник DDD визначається ВООЗ.
Показник DDD для конкретного препарату:
- уніфікований;
- залежить від АТС та шляху введення;
- не залежить від дозування;
- не змінюється від маси та віку пацієнту.
Отже, один і той самий DDD буде застосовувати і в дорослих, і в дитячих відділеннях.
Чи враховувати ліжкодні лише тих пацієнтів, що отримували антимікробні препарати?
Ні. Оскільки дані щодо споживання антимікробних препаратів збираються за весь ЗОЗ, необхідно враховувати ліжкодні всього ЗОЗ за рік незалежно від фактичного призначення антимікробних препаратів в окремих структурних підрозділах.
В яких одиницях необхідно збирати дані?
Для коректних розрахунків у стовпці «Доза» Форми моніторингу споживання антимікробних препаратів, значення дозування АМП необхідно записувати:
- для колістину, який дозується у МО – у МU (мільйонах міжнародних одиниць, де 1 МU=1000000 MO);
- для поліміксину B, який також дозується у МО проводити перерахунки та записувати у грамах, 10000 МО=0,001 г;
- для всіх інших антибіотиків у грамах.
Значення дозування визначено відносно DDD. Пропис дозування у коректній одиниці виміру критично важливий для розрахунку показників та коректного узагальнення даних від різних ЗОЗ.
Щодо яких препаратів необхідно збирати дані?
Дані щодо споживання антимікробних препаратів збираються для препаратів, які визначені обов’язковими для моніторингу споживання відповідно до Інструкції з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах затвердженої наказом МОЗ України №1614, окремо згадуються у додатку 8 до Інструкції. Для зручності препарати вже прописані у автоматизованій формі збору даних.
Підлягають моніторингу такі АМП: азтреонам, цефтаролін фосаміл, цефтазидим-авібактам, цефтобіпрол медокаріл, цефтолозан-тазобактам, колістин, далбаванцин, далфопрістин-квінупрістин, даптоміцин, еравациклін, фаропенем, фосфоміцин, лінезолід, меропенем-ваборбактам, міноциклін, омадациклін, орітаванцин, плазоміцин, поліміксин В, тедізолід, телаванцин, тайгециклін, цефтріаксон, цефазолін, цефуроксим, меропенем, ципрофлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин.
Автоматизована Excel форма для моніторингу споживання антимікробних препаратів (оновлено 23.01.2023 року)