Перейти до основного вмісту
Час обирати здоров'я

Теоретичні засади антимікробної резистентності

Теоретичні засади антимікробної резистентності

Антимікробні препарати — це загальна назва антибактеріальних, противірусних, протигрибкових та протипаразитарних лікарських засобів, які використовують для профілактики й лікування від інфекцій у людей, тварин і рослин.

Антимікробна резистентність (АМР) — це явище природної чи набутої стійкості мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів, паразитів) до антимікробних препаратів. Це ускладнює лікування від інфекцій та підвищує ризик поширення захворювань, розвитку тяжкого стану і смерті.

У результаті формування АМР антибіотики та інші протимікробні препарати втрачають ефективність, а інфекцій, що набули резистентності, важко, а інколи й неможливо позбутися.

АМР виникає природним шляхом із часом унаслідок генетичних змін. Стійкі до антимікробних препаратів мікроорганізми виявляють у людей, тварин, рослин, харчових продуктах та навколишньому середовищі (у воді, ґрунті, повітрі). Людина може набувати резистентних мікроорганізмів з усіх згаданих вище джерел.

Основні чинники появи антимікробної стійкості:

  • нераціональне і надмірне використання антимікробних препаратів;
  • відсутність доступу до чистої води, санітарії та гігієни;
  • недостатні профілактика інфекцій та інфекційний контроль у закладах охорони здоров’я і на фермах;
  • нестача доступних та якісних АМП, вакцин та діагностики;
  • недостатня обізнаність про цю проблему і недотримання законодавства.

Окрім набутої резистентності, мікроорганізми мають природну нечутливість до антимікробних препаратів. Розуміння природної резистентності мікроорганізмів дає змогу:

1) спеціалістам мікробіологічних лабораторій — раціонально використовувати ресурси (не визначати чутливість до антибіотиків, щодо яких відома природна резистентність);

2) лікарям та клінічним фармацевтам — краще й швидше емпірично призначати/переглядати антибактеріальні препарати щодо виявлених збудників, коли ще нема результатів перевірки їхньої чутливості; використовувати емпірично антибіотики щодо підозрюваного збудника з урахуванням його природної стійкості.

Природну чутливість/стійкість мікроорганізмів досліджують і вже визначено для багатьох збудників. ЦГЗ розробив довідкову таблицю у високій роздільній здатності для друку у форматі A1 «Природна чутливість мікроорганізмів до антибіотиків».

Дізнайтеся більше про антимікробну резистентність: навчальний онлайн-курс «Антимікробна резистентність»!