Шлях до зцілення: говоримо про посттравматичне зростання

Навіть після найважчих випробувань можливо не просто вижити, а вирости. Саме про це нагадує Національний день посттравматичного зростання, який сьогодні відзначають у США. Він покликаний привернути увагу до явища психологічного відновлення й особистісного розвитку, які можуть настати після пережитої травми.

В Україні сьогодні кожен живе в умовах стресу через щоденні повітряні тривоги, атаки ворога та переживання за захисників на фронті. Зовні ми часто залишаємося стійкими, проте війна і постійний потік травматичних подій, учасниками або свідками яких ми стаємо, підточує наше психічне здоровʼя, хоч ми можемо цього не помічати.

Звичайною реакцією після травматичних подій можуть бути тривога, смуток, гнів, проблеми зі сном і концентрацією. У більшості людей ці симптоми поступово зникають. Якщо ж вони тривають місяцями і заважають повсякденному життю — йдеться про ПТСР.

Що таке ПТСР і як він проявляється

ПТСР — це психічний розлад, що може розвинутися після того, як людина пережила або стала свідком подій, які несли загрозу життю чи безпеці. До таких подій належать перебування в епіцентрі або неподалік місця «прильоту», сексуальне насильство, автомобільні аварії, стихійні лиха.

Основні симптоми ПТСР:

• яскраві спогади або нічні жахи про травматичну подію;
• уникання ситуацій чи людей, що нагадують про травму;
• почуття відчуження, смутку або злості;
• сильна реакція на звуки, запахи або дотики;
• тривожні думки, що не зникають з часом.

Лікування ПТСР

За появи симптомів ПТСР звертайтеся по допомогу фахівця з психічного здоров’я — це може бути сімейний лікар, який пройшов навчання за програмою mhGAP і може направити до психолога чи психіатра у разі потреби, або безпосередньо психолог. Якщо відчуваєте, що вам особливо важко — зверніться до психіатра.

Зазначимо, що діагноз ПТСР встановлює виключно психіатр. 

Лікування може бути медикаментозне та/або психотерапевтичне: когнітивно-поведінкова терапія і метод десенсибілізації та репроцесуалізації травми з допомогою руху очей.

Знайти фахівця можна у медичному закладі, що має договір із НСЗУ на лікування психічних розладів:

• через сайт НСЗУ за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога»;
• зателефонувавши на короткий номер контакт-центру НСЗУ — 16-77.

Базову психологічну допомогу вже надають понад 5000 центрів первинки. У 124 лікарнях працюють центри ментального здоров’я.

П’ять вимірів посттравматичного зростання

Посттравматичне зростання (ПТЗ) починається з точки, де людина відчуває загрозу своїй базовій системі переконань. Коли ця система похитнута або зруйнована, виникає потреба знайти нові підстави для руху вперед — із новим, глибшим розумінням себе та життя. На перших етапах ПТЗ не відрізняється від ПТСР. Обидва явища виникають як реакція на травму — подію чи серію подій, які руйнують звичну картину світу людини, її уявлення про себе і навколишню реальність. 

Після травми розгортається своєрідна внутрішня боротьба. І саме в цьому процесі людина формує оновлену систему переконань, яка дозволяє їй жити далі, попри те, що сталося. Часто під час цього шляху людина відчуває, що певною мірою трансформується.

За визначенням доктора Річарда Тедескі, психолога, який разом з Лоуренсом Калхуном ввів термін «посттравматичне зростання», існує п’ять основних сфер, у яких може відбуватися ПТЗ:

Відчуття більшої особистої сили. Людина, яка пройшла через складні обставини, починає вірити у свою здатність справлятися з труднощами — майже з будь-якими.

Цінування щоденного життя. Травма здатна змінити ставлення до простих речей, підсилити вдячність за повсякденні моменти.

Поява нових можливостей. Через травму людина може втратити доступ до чогось важливого, однак водночас відкриваються перспективи, яких раніше вона не помічала.

Зміни у взаєминах. Стосунки стають глибшими, зростає рівень емпатії та співчуття до інших.

Духовні та екзистенційні зміни. Людина починає ставити собі глибинні запитання: «Навіщо жити після того, що сталося?», «У чому сенс життя?», «Яке моє призначення?», «Що для мене справді цінне?»

З одного боку, посттравматичне зростання — це результат: зміни, які відбулися в людині після травми. З іншого — це постійний процес: спосіб взаємодії зі світом, внутрішнє налаштування, пошук сенсів. Це шлях, який триває щодня. Люди продовжують вчитися жити глибше, змістовніше, з цілеспрямованістю та усвідомленням.

Більше про посттравматичне зростання читайте у книзі американських психологів Річарда Тадескі та Брета Мура  «Трансформовані травмою» — це історії американських військових, ветеранів і їхніх близьких, що не тільки пережили травму, а й знайшли у ній силу змінити своє життя після важких втрат.