У ЦГЗ розповіли, які на сьогодні існують загрози після підриву росією Каховської ГЕС

В Україні завершено ліквідацію наслідків після підриву росією Каховської ГЕС у частині протиепідемічних заходів. При цьому вдалося уникнути спалахів інфекційних хвороб, зокрема холери.

Богдан Красько, начальник відділу готовності та реагування на надзвичайні ситуації Центру громадського здоров’я, в ефірі "Суспільне. Спротив" розповів про те, які на сьогодні існують загрози після підриву росіянами Каховської ГЕС.

"Основні ризики будуть пов’язані з доступністю населення до чистої питної води, зокрема у тих населених пунктах, де ще не повністю відновлено централізоване водопостачання, проводяться заходи з дезінфекції криниць. Тому всім радимо з особливою увагою ставитися до використання питної води у побуті", - наголосив Богдан Красько. 

Фахівець ЦГЗ радить у випадку, якщо ви відчули специфічний присмак води або помітили, що вона змінила колір, звертатися до органів місцевого самоврядування та повідомляти про це місцеві центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). Таку воду дослідять та вживатимуть подальших заходів щодо її очищення та покращення якості.

Також Богдан Красько відповів на запитання, яких протиепідемічних заходів було вжито одразу після теракту на Каховській ГЕС. 

"Одразу після підриву рф дамби Каховської ГЕС було сформовано на базі ЦКПХ 97 груп оперативного реагування на біологічні, хімічні та радіаційні загрози. Одразу почався моніторинг факторів довкілля: тобто це дослідження питної води як централізованих мереж, децентралізованих мереж водопостачання, зокрема приватних колодязів у людей. Також досліджувалась вода з альтернативних джерел водопостачання, досліджувались проби ґрунту у тих місцях, де вже вода сходила, на токсикологічні та мікробіологічні показники. Проводилися й заміри атмосферного повітря у тих областях, які постраждали унаслідок підриву дамби ГЕС", - розповів начальник відділу готовності та реагування на надзвичайні ситуації Центру громадського здоров’я.

Крім того, продовжив він, проводилась комунікаційна кампанія з населенням, було проведено понад 80 000 бесід, підготовлено та вручено роздатковий матеріал (пам’ятки - понад 211 тис.). Також для населення й об’єктів критичної інфраструктури роздавали таблетки для додаткового знезараження питної води (станом на 1 вересня 2023 року було роздано понад 237 тисяч таких таблеток).

Найгірші проби води спостерігалися у Миколаївській та Одеській областях. У перші дні після теракту за бактеріологічними показниками не відповідали понад 35% проб, то наразі в окремих точках цей показник становить до 10%.