Виявлення туберкульозу серед сільських жителів (2018–2019)
За даними Центру громадського здоров’я України, 2018 року захворюваність на ТБ (нові випадки та рецидиви) серед усього населення України становила 62,3 на 100 000 осіб і мала тренд до зниження. Загалом упродовж 2015-2018 років рівень захворюваності знизився на 12%. Винятком є п’ять областей (Закарпатська, Вінницька, Запорізька, Одеська області та підконтрольна частина Луганської), де захворюваність на ТБ зростала протягом цього періоду. Нова Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1011-р) передбачає реформування підходів до надання протитуберкульозної допомоги шляхом розвитку системи амбулаторної допомоги, забезпечення соціального супроводу пацієнтів та розширення інноваційних методів діагностики і лікування туберкульозу.
Головна мета дослідження — оцінити процес виявлення ТБ у сільській місцевості, зокрема проаналізувати маршрути пацієнтів і витрати часу на шляху до діагностики й лікування, визначити індивідуальні чинники та фактори системи охорони здоров’я, які впливають на виявлення випадків ТБ у селах, а також розглянути методи профілактики, що застосовують у селах, з точки зору пацієнтів і медичних працівників. Затримка діагностики чи відсутність лікування після встановлення діагнозу призводить до збільшення захворюваності. За даними досліджень, пацієнт із бактеріовиділенням, що не отримає лікування, може інфікувати у середньому 10 контактів щороку та понад 20 контактів до смерті.