5 червня – Всесвітній день охорони довкілля

Всесвітній день охорони довкілля був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1972 році. Саме 5 червня 1972 року в Стокгольмі (Швеція) почала роботу Конференція ООН з проблем навколишнього середовища, за результатами якої було створено ЮНЕП – Програму ООН з навколишнього середовища.

Приводом для проведення всесвітньої акції стало звернення, яке підписали 2 200 діячів науки й культури з 23 країн світу, зі словами: «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить з нами».

Відзначення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища розраховане на те, щоб залучити якомога більше людей до охорони довкілля, роз’яснити корисність партнерських відносин, щоб у всіх країн і народів було безпечніше й благополучне майбутнє.

Головними і найбільш небезпечними для довкілля є антропогенні джерела, з огляду на те, що саме наслідки діяльності людини, головним чином впливають та змінюють.

Джерела забруднення дуже різноманітні: серед них не тільки промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс, але і побутові відходи, відходи сільськогосподарської діяльності (зокрема тваринництво), транспорту, а також хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів.

 Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями, а постійне зростання масштабів морських перевезень викликало майже повсюдне забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами.

Прийнято розрізняти антропогенні забруднювачі, які можуть руйнуватись біологічними процесами та ті, що не піддаються руйнуванню. Перші надходять до природних кругообігів речовин і тому швидко зникають або піддаються руйнуванню біологічними агентами. Другі не включаються до природних кругообігів речовин, а тому руйнуються організмами у харчових ланцюгах.

Забруднення довкілля поділяють на природні, які викликані якими-небудь природними, часто катастрофічними, причинами (виверження вулканів, селеві потоки тощо), і антропогенні, які виникають у результаті діяльності людини.

У ВООЗ зазначають, що два найбільші «екологічні» вбивці у світі – це інсульти та інфаркти (2,5 млн на рік), хвороби серця (2,3 млн), рак (1,7 млн), респіраторні хвороби (1,4 млн) та діарея (846 тисяч). У доповіді ВООЗ визначено цілий ряд екологічних причин і їх зв'язок зі смертністю, а саме: забруднення навколишнього середовища, вплив хімічних речовин, зміна клімату, ультрафіолетового випромінювання та інше.

До респіраторних захворювань відноситься таке захворювання як хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), яке пов’язане із забрудненням повітря. Хронічне обструктивне захворювання легень є одним із найбільш поширених захворювань, якому зазвичай можна запобігти. За даними ВООЗ, наразі ця хвороба є четвертою основною причиною смерті у світі і, за прогнозами фахівців, до 2020 року посяде третє місце. За різними оцінками, в Україні щонайменше 4% населення мають хронічне обструктивне захворювання легень, а близько 2% смертей українців зумовлено цією хворобою.

ХОЗЛ – це контрольоване захворювання легенів, викликане довгостроковим вдиханням забруднюючих речовин, найчастіше сигаретного диму, які поступово і постійно знижують здатність дорослих дихати легко і підтримувати активний спосіб життя. ХОЗЛ характеризується задишкою, кашлем, хрипами і збільшення кількості мокротиння (слизу або харкотиння). Ці симптоми, зокрема, задишка, можуть обмежити здатність пацієнта активно нормально жити. Пацієнти з ХОЗЛ можуть страждати від загострень, термін, який використовується для опису погіршення або «спалаху» хвороби.

Причинами захворювання на ХОЗЛ є:

• вплив шкідливих факторів навколишнього середовища, у тому числі атмосферного повітря та повітря у житлвих приміщеннях;
• тютюнопаління;
• чинники професійної шкідливості (пил, що містить кадмій, кремній, дим і випари хімічних речовин на робочих місцях);
• загальне забруднення навколишнього середовища (вихлопні гази автомобілів, SO2,NO2);
• часті інфекції дихальних шляхів;
• спадковість;
• дефіцит α1-антитрипсину.

Стосовно профілактики ХОЗЛ, то повністю вилікувати неможливо, тому слід уживати всіх заходів, аби попередити цю недугу: цілком відмовтеся від куріння тютюну та уникайте пасивного куріння; старайтесь уникати забрудненого повітря (як атмосферного, так і у приміщеннях), дотримуйтеся здорового способу життя.

У погіршенні екологічної ситуації найчастіше звинувачують різноманітні підприємства, які викидають у повітря шкідливі речовини. Дійсно підприємства найбільше забруднюють навколишнє середовище, але не тільки вони є винуватцями екологічних проблем. Кожен з нас вносить свою краплю в цю справу викидаючи сміття, вирубуючи дерева на новорічні свята, забруднюючи водойми хімікатами тощо.

Цей день є прекрасною нагодою нагадати кожному про необхідність зробити хоча б один крок до покращення стану довкілля. Дехто візьме за правило хоч інколи відмовлятися від поїздки на власному автотранспорті, хтось посадить дерево, а дехто просто не залишить слідів відпочинку на природі. Разом ми зробимо наше довкілля кращим!