Деменція і стигма: чому важливо говорити про хворобу Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера (ХА) є найпоширенішою формою деменції у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2021 рік, в Україні рівень смертності від ХА та інших форм деменції становив 34,7 випадку на 100 тисяч населення. Серед жінок ХА посідала четверте місце серед причин смертності з показником 50,3 випадку на 100 тисяч осіб.

Навколо хвороби Альцгеймера зберігається чимало упереджень, які породжують стигму й часто заважають людям вчасно звернутися по кваліфіковану допомогу. Але ХА — це не вирок, а стан, із яким потрібно працювати — за допомогою медицини, психологічної та соціальної підтримки.

Центр громадського здоров’я публікує розвінчання найрозповсюдженіших стереотипів стосовно хвороби Альцгеймера, щоби зменшити страх, покращити якість життя пацієнтів із недугою підтримати їхні родини.

1. Діагноз «хвороба Альцгеймера» не означає кінець життя

Багато людей із цим діагнозом продовжують активне і змістовне життя ще багато років. Сповільнити розвиток хвороби допомагають раннє виявлення, медикаментозна терапія, здоровий спосіб життя та доступ до соціальних і підтримувальних програм.

2. Захворіти на ХА може будь-хто, а не лише літні люди

Вік — це найбільший фактор ризику, однак існує рання хвороба Альцгеймера, яка може проявитися у 30–60 років. Пізня ХА розвивається у більшості випадків після 65 років. 

Разом з тим важливо усвідомлювати: хвороба Альцгеймера не є нормальною частиною старіння.

3. Спадковість підвищує ризик ХА, але не вище, ніж на 50%

Наявність у сімейному анамнезі не означає, що хвороба Альцгеймера неминуча. Для ранньої форми існують чітко ідентифіковані генетичні мутації, однак навіть носій гена має лише 50-відсоткову імовірність розвитку хвороби. Пізня ХА залежить від поєднання генетики, середовища й стилю життя. Деякі люди з генетичною схильністю ніколи не хворіють.

4. Хвороба Альцгеймера — це більше, ніж проблеми з пам’яттю

ХА впливає на пам’ять, мовлення, мислення, просторову орієнтацію, здатність ухвалювати рішення, емоційний стан і поведінку. Проте кожна людина переживає хворобу по-своєму, і її прояви можуть різнитися.

5. Люди з ХА усвідомлюють себе і дійсність

На різних стадіях хвороби багато людей продовжують комунікувати й усвідомлювати події довкола. Утім, із прогресуванням хвороби ця здатність може знижуватися. Тоді важливо ставитися до людини з гідністю й повагою, щоб не образити її почуття.

6. Агресивна поведінка не є обов’язковою ознакою ХА

Не всі люди з діагнозом Альцгеймера стикаються з різкими змінами поведінки. Часто небажану реакцію спричиняють стрес, дезорієнтація або невідповідні умови. Адаптація середовища і правильне спілкування допомагають знизити ризик подібних проявів.

7. Втрата пам’яті не завжди означає хворобу Альцгеймера

Не кожне забування є ознакою хвороби. Якщо проблеми з пам’яттю починають заважати щоденному життю, варто звернутися до лікаря для обстеження, адже причини можуть бути різними.

8. Хворобі Альцгеймера неможливо повністю запобігти

Немає якогось одного способу убезпечити себе від хвороби Альцгеймера на 100%. Однак ризик розвитку хвороби знижує здоровий спосіб життя:

• рухова активність;
• збалансоване харчування;
• контроль тиску та цукру;
• соціальна активність;
• тренування мозку.

Більше про те, як розпізнати деменцію, зокрема і хворобу Альцгеймера, і як попіклуватися про здоров’я мозку, читайте на сайті ЦГЗ:

• Старіння без деменції: як цього досягти;
• Як дбати про здоров’я мозку.

За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.