Навіть якщо у грудях не болить: як часто потрібно проходити скринінг на серцево-судинні захворювання

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються однією з головних причин смертності в Україні та світі. Водночас чимало ССЗ на ранніх етапах можуть перебігати безсимптомно, а пацієнти звертаються до лікаря вже тоді, коли проблема набуває серйозного характеру.

Центр громадського здоров’я поспілкувався з лікаркою-кардіологинею, докторкою медичних наук, завідувачкою відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска”» НАМН України Ларисою Міщенко про те, коли, кому та як часто потрібно проходити профілактичні обстеження та які симптоми мають стати сигналом для негайного візиту до лікаря.

Як часто проходити профілактичні обстеження

«За моїми спостереженнями, кількість звернень до кардіологів через проблеми, які є наслідком тривалого хронічного стресу, побільшало. Є також певні тенденції звернення до лікарів, які зумовлені віком, статтю і загалом ставленням до власного здоров'я», — каже Лариса Міщенко.

За її словами, найчастіше звертаються люди старшого віку, у яких вже є серцево-судинні захворювання. 

«Натомість молодші пацієнти, особливо чоловіки, схильні уникати відвідування лікарів. На запитання, чому вони раніше не зверталися, часто відповідають: “Я не хотів про це знати”. Це абсолютно хибне переконання, що нібито якщо проблему не досліджувати, то її не існує. Звертатися до лікаря треба за перших симптомів». 

Ба навіть за відсутності скарг необхідно проходити регулярні обстеження, адже чимало серцево-судинних захворювань можуть перебігати довгий час безсимптомно. 

«Так званий “мінімальний кардіологічний чекап” (аналізи крові на рівень цукру та холестерину, вимірювання артеріального тиску) варто проходити всім людям віком від 40 років раз на рік. Але в сьогоднішніх умовах я навіть рекомендую починати проходити відповідні дослідження вже орієнтовно з 35 років, особливо чоловікам, оскільки вони частіше стикаються з ССЗ у відносно молодому віці. У жінок серцево-судинні проблеми часто проявляються пізніше — після 55-60 років, коли настає менопауза і зникає природний естрогеновий захист. До того ж чоловіки менш уважні до свого здоров’я і частіше мають шкідливі звички. Зокрема, згідно з дослідженням STEPS, курить утричі більше чоловіків, ніж жінок».

Щоб пройти профілактичні обстеження, зверніться до сімейного лікаря, який за потреби направить до профільного спеціаліста, зазначає Лариса Міщенко.

«Людям, які мають один чи декілька факторів ризику серцево-судинних захворювань, як-от ожиріння, підвищений артеріальний тиск, малорухливий спосіб життя, паління, не варто чекати 40 років, а звертатися до сімейного лікаря раніше для профілактичних оглядів».

Лариса Міщенко додає, що проходити раніше профілактичні обстеження варто й тим, у чиїх рідних були серцево-судинні хвороби — наприклад, інфаркт, інсульт, високий артеріальний тиск.

«У середньому близько 60% нашого серцево-судинного здоров’я визначається спадковістю. Але це зовсім не означає, що хорошу генетику неможливо зіпсувати. Нехтування власним здоров’ям може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань навіть у тих, хто мав сприятливу спадковість. І навпаки — якщо в родині були серцево-судинні проблеми, то людина з “негативною” спадковістю здатна суттєво відстрочити їхній розвиток завдяки здоровому способу життя та регулярним профілактичним обстеженням».

Це дозволить вчасно помітити ССЗ, взяти їх під контроль та знизити ризик виникнення серйозних ускладнень, зауважує Лариса Міщенко.

Коли треба негайно йти до лікаря

Потрібно звернутися до сімейного лікаря або кардіолога відразу, якщо з’явилися такі симптоми: 

• задишка;
• біль в грудях або в ділянці серця;
• відчуття перебоїв в роботі серця;
• набряки ніг;
• головний біль або запаморочення;
• підвищена втомлюваність. 

З огляду на скарги лікар визначить необхідний обсяг і перелік обстежень.

28 вересня Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска зазнав російської атаки, унаслідок якої загинули медпрацівниця і пацієнт, та було пошкоджено відділення ендокринної кардіології та дисліпідемії, а також хронічної ішемічної хвороби серця. Висловлюємо співчуття людям, які втратили близьких, та зичимо сил працівникам Інституту, які продовжують приймати пацієнтів в штатному режимі попри злочинну атаку росії.